Саме в цей день рівно 3 роки тому ми вершили долю нашої країни. В прямому сенсі загартовували себе кров'ю та вогнем для участі у Національно-визвольній війні, яка почалася кілька століть тому і триває досі. Вона тривала і тоді, 18 лютого 2014 року в центрі Києва. Сьогодні, 18 лютого 2017 року, у нас на східному фронті є втрати, ще більше їх було в цей же день 3 роки тому. Через те, вшановуючи цю дату, потрібно насамперед пам'ятати про героїчну самопожертву тих Українців, які поклали своє життя заради національних ідеалів, безстрашно ідучи з палицями та закривавленими прапорами в руках проти вогнепальної зброї зрадників, озброєних прихвостнів та псів ворожої імперії. Ми переможемо, іншого не дано! Наші діти та онуки ставитимуть пам'ятники Небесній Сотні на руїнах кремля.
На відео з 6:03 по 6:10 чітко видно, як я стою за деревом справа, а потім через пару секунд ми з Костянтин Семенів перебігаємо дорогу і стаємо в перший ряд щитів на Кріпосному провулку. В тому ж бундесі і камуфльованому броніку я відбігав весь Майдан, а потім через кілька місяців відправився на Схід.